ЗНАЧЕННЯ ГАЕС В РОЗВИТКУ ОБ’ЄДНАНОЇ ЕНЕРГОСИСТЕМИ (ОЕС) УКРАЇНИ

У XXI в. в умовах різкої зміни тренда розвитку світової електроенергетики на основі принципів низько-
вуглецевої енергетики з переходом на прискорений розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ),
в першу чергу, ВЕС і СЕС з нестійким виробленням електроенергії, відбувається різка зміна структури
генеруючих потужностей об’єднаних енергосистем (ОЕС) з різким збільшенням потужностей балансуючих
джерел. При цьому проблема балансування та акумулювання енергії стає ключовою для забезпечення в
цих умовах стійкості роботи енергосистем.
У 2019 р. згідно з даними доповіді «Global Elektricity Review» британської компанії Ember при зростанні
електроспоживання в світі порівняно з 2018 р. на 1% (357 млрд кВт·г) виробництво електроенергії склало:
ТЕС на вугіллі — 35,15% (зниження на 3%), ТЕС на газі — 23,52%, ГЕС — 16,54%, АЕС — 10,5%, ВЕС — 5,4%
та СЕС — 2,71% (з зростанням на 15%), інші ВДЕ — 2,64%, інші на органічному поливі — 3,47%.
В подальшому для забезпечення виконання положень Паризької угоди із клімату (2016 р.) зі скорочен-
ням викидів парникових газів і досягненням вуглецевого нейтралітету до 2050 р. потрібні корінні зміни в
електроенергетиці з переходом на безвуглецеві технології з використанням ВДЕ-ГЕС, ВЕС, СЕС та ядерної
енергетики. Як базова генерація ОЕС України.